Дудкін Олексій Олександрович-розвідник
05.04.1984- 26.02.2024
Герої не вмирають… Просто йдуть…
У вічний біль за волю і свободу.
Герої не вмирають, а живуть
В серцях і пам′яті незламного народу.
Ніщо так не об′єднує людей , як біда. Сьогодні вона на всіх одна. Війна… Вже дванадцять років наша країна втрачає кращих своїх синів, які захищають нас у війні з російською федерацією та її найманцями. Наш народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії.
Минає друга річниця від дня, коли небо забрало мужнього воїна Олексія Дудкіна, але не змогло забрати пам’ять про нього. Його подвиг назавжди вписаний в історію України. Усі хто знав і пам′ятає Олексія, згадують його добрим словом і тихою молитвою.
39-річний розвідник Олексій Дудкін народився та виріс у с. Шалигине на Глухівщині. Закінчив місцеву школу, пройшов строкову службу. Працював на різних роботах і в різних містах країни. Після одруження мешкав у Житомирській області. Був кмітливим, дуже добрим, мав амбітні плани на життя. Клята війна перекреслила все.
Коли за місцем проживання йому принесли повістку на ім’я Сергій, то він не став користуватися хибною помилкою ТЦК. Чоловік пройшов медичне обстеження, де в нього виявили вади серця й визнали обмежено-придатним. Але Олексій твердо вирішив іти на фронт, бо його покликав обов’язок чоловіка, громадянина, воїна – боронити рідну землю.
8 лютого Олексій з дружиною відзначили чергову річницю шлюбу- разом 15 років. Вони будували подальше життя, яке могло бути насиченим та довгим. Але не здійснилося…
26 лютого під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку загинув уродженець селища Шалигине Олексій Дудкін.
Йому навіки 39
Поховали Олексія на Житомирщині.
Вічна шана та слава Герою!