Щороку 3 грудня, уся світова спільнота відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю, проведення якого було започатковано за ініціативою ООН ще 1992 року. Цей день призначений привертати увагу суспільства до проблем людей з обмеженими можливостями, до необхідності захисту їхніх прав; нагадувати всім нам про обов’язок проявляти турботу і милосердя стосовно найбільш незахищеної частини суспільства — людей з інвалідністю. Такі люди не вимагають до себе жалю! Для них важливо відчувати себе рівноправними членами суспільства, бути рівними серед рівних, мати доступ до гідної освіти і працювати за покликанням, тобто реалізувати свій потенціал. Це нагадування людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства — людей з інвалідністю.
Саме ставлення до інвалідів, хворих і людей похилого віку визначає рівень цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність особливих людей, ми захищаємо свою гідність. Україна стала однією з перших держав, які відгукнулися на заклик ООН щорічно відзначати День людей з інвалідністю й закріпити його на законодавчому рівні. Усунення бар’єрів на шляху до самореалізації осіб з особливими потребами, гарантування їм доступу до гідної освіти і робочих місць на сьогодні є одним із пріоритетних напрямів соціальної політики України.
Через війну чимало українців втрачають своє здоров’я. Кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і цивільних, на жаль, збільшується. Наразі в країні налічується три мільйони людей з інвалідністю.
Навіть зараз, під час війни, бо є невідкладні речі, які не можуть чекати кращих часів. Створення робочих місць для людей із інвалідністю — питання, яке потребує першочергового вирішення, адже розміру пенсії чи соціальної допомоги недостатньо для гідного існування людини в суспільстві і, як наслідок, це не дає змоги почувати себе повноцінним членом суспільства.
Так, люди з певними обмеженнями вкрай потребують нашої допомоги, проте не слід забувати і про переваги залучення людей з інвалідністю до участі в різноманітних галузях політичного, соціального, економічного і культурного життя нашого суспільства. Практика показує, що інвалідність — не вирок! Люди з обмеженими можливостями часто стають ефективними працівниками, відмінними фахівцями, соціально активними людьми, які надихають багатьох. Вони лише потребують підтримки з боку держави і толерантного, гуманного ставлення з боку суспільства.
Україна взяла на себе і виконує конкретні зобов’язання щодо матеріального забезпечення людей з інвалідністю, створення для них необхідних правових, соціально-побутових умов життя, надання низки пільг, конституційно гарантувала на рівні з іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства. За останні 10 років державою створено комплекс законів, які регулюють більшість аспектів життя людей із інвалідністю.
Зокрема, це закони України:
• «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»;
• «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
• «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали — внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
• «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю»;
• «Про психіатричну допомогу» та інші нормативно-правові документи.
У цей День всі повинні долучитися до цієї міжнародної ініціативи і побажати всім, хто не байдужий до цієї проблеми, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідність людей з інвалідністю, ми захищаємо своє людське обличчя.
