Про вербування російськими спецслужбами українських підлітків із самими підлітками говорити варто. Тим паче, що технології вербування постійно вдосконалюються й ця практика поширюється. Дуже важливо, щоб розмова з підлітком відбувалася спокійно, без залякувань. Це дуже делікатний процес, особливо, якщо у батьків є підозра про ймовірне вербування дитини. Важливо не налякати, що викличе агресію чи замкнутість, а м’яко і спокійно з’ясувати ситуацію.
Якщо це «профілактична» розмова, то вона може будуватися за таким приблизним планом:
• Без паніки, спокійним тоном — поясніть, що зараз триває інформаційна війна, і є люди, які хочуть використати українських дітей у своїх цілях.
• Приклади з реального життя — розкажіть про випадки вербування, не перегинаючи з жахами, але чітко показуючи наслідки.
• Звернення до патріотизму та відповідальності — поясніть, що поширення інформації або диверсійні дії можуть зашкодити нашим захисникам і цивільним.
• Запитайте думку дитини — як вона ставиться до таких ситуацій? Чи стикалася з подібним контентом? Це допоможе зрозуміти її рівень обізнаності.
• Проговоріть стратегію безпеки — що робити, якщо незнайомець пропонує гроші або подарунки за якусь дію чи починає розпитувати про військові об’єкти.
Якщо батьки помітили «тривожні дзвіночки» й підозрюють, що їхня дитина вже потрапила «на гачок» вербувальників, розмова має будуватися на таких принципах:
• Спокій і підтримка — не звинувачувати, не кричати, не залякувати, це викличе лише агресію та замикання.
• Довіра — підліток має відчувати, що ви не шпигуєте за ним, а хочете допомогти.
• Повага до особистого простору — не варто одразу вимагати пароль від соцмереж чи месенджерів, краще поступово підвести дитину до того, щоб вона сама розповіла.
• Неформальна атмосфера — поговорити під час спільної прогулянки, вечері або гри, а не «на допиті».
Важливо пам’ятати, що дитина не винна в тому, що потрапила в пастку — вона стала жертвою маніпуляцій. Маніпулятивні технології сьогодні настільки досконалі, що їхньою жертвою може стати навіть будь-який дорослий — ніхто від цього не застрахований. Завдання батьків — захистити її, дати відчуття безпеки та навчити, як уникати подібних загроз у майбутньому.